20 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З РАКОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Дата: 20.10.2025 14:35

Кількість переглядів: 59

20 жовтня–  Всесвітній  та  Всеукраїнський  день  боротьби  з  раком  молочної  залози (РМЗ). У  багатьох країнах з жінками проводиться активна просвітницька робота: лікарі-онкологи, громадські організації та органи влади акцентують особливу увагу на профілактиці та боротьбі з РМЗ.

Рожева стрічка — міжнародний символ, який використовують особи і організації, залучені до руху з інформування суспільства про рак молочної залози. Головна мета ініціативи «Рожева Стрічка» — поширення інформації про рак молочної залози шляхом:  зменшення ризику виникнення хвороби завдяки самодіагностиці;  інформування про різноманітні методи лікування; надання підтримки і допомоги під час реабілітації.

Рак молочної залози - одне з найпоширеніших онкологічних захворювань у жінок в усьому світі. Сьогодні в Україні ця хвороба входить до трійки профільних захворювань, посідаючи друге місце після органів травлення в структурі онкозахворювань. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) рівень захворюваності на рак молочної залози постійно зростає. Україна – не є винятком. Щорічно в Україні на РМЗ хворіють близько 15 тисяч жінок, помирають — близько 5 тисяч.

Вже у віці 18–24 роки рак грудної залози має третє місце у структурі захворюваності українок (10,8%), а з 30 до 74 років він стало лідирує (27,6–20,6%). У структурі смертності від раку жіночого населення рак грудей переважає у вікових групах 30–54, 55–74 та 75+ років і складає 24,5%, 20,6% та 18,5% відповідно.

За даними Інституту раку, кожна 7-8 жінка має проблеми з грудними залозами, але до лікарів звертається занадто пізно: при першому огляді у чверті жінок виявляють метастатичні стадії хвороби, які лікувати надзвичайно важко. 

Рак молочної залози розвивається в жіночому організмі через безліч факторів:

• родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра, тітка), які хворіли на рак грудей;
• відсутність вагітностей та пологів;
• перша вагітність у 30 років і старше;
• вік старше 40 років;
• ранній початок менструацій — у віці до 12 років;
• пізня менопауза — після 55 років;
• безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі;
• цукровий діабет;
• надмірна вага та ожиріння;
• куріння;
• зловживання алкоголем;
• гіпертонічна хвороба;
• перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
• вплив джерел радіації;
• рак може розвиватися після отримання травм грудей; у місцях пошкодження залозистої тканини з’являються новоутворення, які згодом можуть перерости до злоякісного характеру.

За даними ВООЗ, 21% усіх випадків смерті від раку молочної залози у світі спричинено вживанням алкоголю, зайвою вагою і ожирінням, а також фізичною інертністю.

ДІАГНОСТИКА РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

• Обстеження і огляд у лікаря є первинним методом діагностики захворювання. Якщо виявлені причини для занепокоєння, лікар призначає лабораторні та інструментальні методи дослідження, а саме:
• Мамографія та дуктографія (різновид мамографії з використанням контрастних речовин)
• УЗД
• МРТ
• лабораторні тести виділень з соска
• біопсія
• аналіз крові на гормони

Рак молочної залози належить до «візуальних» форм раку. Фахівці стверджують, що кожна жінка, витративши 10-15 хвилин щомісячно, може запобігти трагедії. А для цього кожна жінка не рідше одного разу на місяць повинна самостійно обстежувати молочні залози. 

Техніка самостійного проведення обстеження молочних залоз.

Огляд молочних залоз рекомендовано проводити 1 раз на місяць на 7–9 день із першого дня менструації або на 2–3 день після менструації. Під час менопаузи варто проводити дослідження щомісяця в 1-й день місяця. 

1. Стати перед  дзеркалом. Оглянути молочні залози. Зверніть увагу на наявність  будь - яких змін форми грудей, зовнішній вигляд шкіри та сосків.
2. Підняти руки за голову і оглянути  обидві грудні залози.
3. Правою долонею пропальпувати  ліву молочну залозу кінчиками  великого і вказівного пальців, стиснути сосок, звернути увагу на наявність виділень та їх характер. Пропальпувати ліву підпахвинну та ліву надключичну ділянки. Таким же чином обстежити праву молочну залозу.
4. Якщо залоза великого розміру, її необхідно підтримувати знизу лівою рукою – ліву, правою – праву, а долонею протилежної руки по черзі пропальпувати молочні залози.
5. Лежачи на спині, ліву руку треба покласти за голову, а долонею правої руки  обстежити  ліву молочну залозу. Таким чином треба обстежити і праву молочну залозу.

У разі виявлення будь-яких підозрілих змін у молочних залозах необхідно звернутися до лікаря.

Кожну жінку мають насторожити:

• припухлість, твердий вузол, ущільнення;
• набряк, локальне підвищення температури, почервоніння або потемніння шкіри;
• зміна розміру або форми молочних залоз;
• заглиблення або зморщення шкіри;
• свербіж, виразки або висипи на сосках;
• западання соска або іншої частини грудей; 
• раптові незвичні виділення із сосків; 
• поява постійного болю в одній ділянці;
• збільшення лімфатичних вузлів під пахвами.

Нагадаємо, для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря: мамолога – не рідше ніж один раз на 1–2 роки;

жінкам віком понад 50 років – що два роки здійснювати мамографічні обстеження.

Проходьте плановий огляд у мамолога. Це такі прості речі, які бережуть вам життя. 

Звичайно може бути питання, а куди ж йти щоб пройти перевірку. Для цього  необхідно звернутися до сімейного лікаря, який згенерує ел.направлення для проведення мамографії.

З метою профілактики кожна жінка може звести до мінімуму всі чинники ризику захворювання на рак

• регулювання маси тіла;
• відмова від паління, зведення до мінімуму вживання алкоголю;
• регулярне статеве життя, перші пологи не пізніше 28-30 років, годування дитини груддю не менше року, уникнення абортів;
• своєчасне лікування гінекологічних патологій, контроль за прийомом гормональних контрацептивів;
• лікування цукрового діабету, захворювань печінки та щитоподібної залози;
• запобігання впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища, уникнення стресів.

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар

« повернутися