Продовжуємо впровадження програми з інфекційного контролю.
30 листопада 2021 року в Чуднівській лікарні відбувся тренінг з медперсоналом на тему: «Що таке інфекційний контроль в лікувальному закладі?»( відповідно до наказу МОЗ від 03 серпня 2021 року № 1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення»), який був проведений лікарем- епідеміологом лікарні Тищик Л.О.
Тренінг було проведено в 2 етапи- окремо для середнього і молодшого медичного персоналу і окремо для лікарів.
Контроль рівня поширеності інфекційних хвороб, пов’язаих з наданням медичної допомоги (ІПНМД)- це складова частина оцінки якості роботи закладу.
З чого розпочалася робота в лікарні по впровадженню програми з ІК?
Це були поетапні маленькі кроки на шляху до ефективної і якісної роботи лікарні.
Крок 1 включав 2 етапи:
Етапом 1 щодо впровадження програми з ІК стала підготовка до дії.
Ставилось питання- чи готові ми до впровадження програми з ІК
Етапом 2 було проведення анкетування, а потім базове оцінювання закладу..
За результатами оцінки 8 ключових компонентів, з яких і складається програма з інфекційного контролю загальна сума балів склала 478 -це середній(початковий рівень (діапазон середнього рівня-400-600 балів).
Етапом 3 при впровадженні програми з ІК стала розробка та реалізація плану заходів.
Що головне для впровадження дієвої програми по інфекційному контролю?
Це готовність колективу, розпочинаючи від директора до молодшого медичного персоналу, до дії, до впровадження.
Але це неможливо без такого основного фундаменту цієї програми як навчання( персоналу, тренерів, координаторів, спостерігачів). І головне- це бажання колективу постійно навчатись.
Головне на початковому етапі роботи- епіднагляд і дієвий ( не формальний)підхід використання в практиці навичок з гігієни рук.
Для ефективного епіднагляду важливою є співпраця епідеміолога, бактеріолога, статистика; координація і зв'язок з медперсоналом.
І розуміння важливості раннього виявлення захворювань ІПНМД( для створення базового рівня, щоб в подальшому не допустити спалаху) і додержання протиепідемічних заходів Програми.
Рушійною силою для визначення ефективності роботи є моніторинг і оцінка виконаних заходів, і щонайперше - дотримання навичок гігієни рук; репроцесинг медичного обладнання та інструментарію та якість клінінгу.
В процесі проведення тренінгу слухачам було представлено результати пілотного проекту
«Визначення одномоментної розповсюдженості інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, та використання антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, що надають цілодобову стаціонарну допомогу в Україні в 2021 році».
Тому на сьогодні важливим є активне виявлення таких захворювань для накопичення матеріалу і розрахунків фонового рівня для відділень хірургічного профілю, пологового відділення.
Для внутрішнього мікробіологічного контролю було розроблено «Дорожню карту моніторингу мікробіологічних досліджень об’єктів лікарняного середовища та персоналу»
Ми залишили за собою право контролю лікарняного середовища та медичного персоналу.
На нашу думку, одномоментна відміна цих досліджень в епідемічно значимих об»єктах хірургічного профілю не зможе забезпечити якісного ретроспективного епіданалізу за мікробіологічними показниками при встановленні шляхів і факторів передачі при розслідуванні можливих спалхів в осередку і його ліквідації.
Однак, для моніторингу за антибіотикорезистентними патогенами і впровадження адміністрування АМР нам необхідно розпочати обстеження пацієнтів, що поступають на госпіталізацію (для початку це буде група ризику) для встановлення фонового рівня ізолятів з АМР( при допомозі комп»ютерної програми WHONET ) і подальших активних заходів по недопущенню спалахів.
Зменшення коштів на рутинний мікробіологічний контроль за лікарняним середовищем можливе в тому випадку, коли практика гігієни рук стане постійною і рівень забруднення об»єктів лікарняного середовища патогеном буде мінімальним.
Для цього вводимо моніторинг практики гігієни рук за допомогою чек листів і контроль прибирань.
Детально зупинилися на практиці гігієни рук. Це центральна вертикаль програми з інфекційного контролю.
Цікава робота щодо практики гігієни рук була проведена Центром педіатричних досліджень та відділення педіатрії в пологових будинках Вірджинія, США. за з використанням ДНК-маркерів як сурогатних індикаторів
ДНК-маркери були розроблені з вірусу мозаїки цвітної капусти для визначення, чи можуть служити сурогатними індикаторами внутрішньолікарняної передачі патогенів.
ДНК-маркер був розміщений на телефонній ручці лише в 1 з 6 блоків лікарні(досліджуюча капсула). Через 0, 4, 8, 24 і 48 годин і 7 днів після розміщення ДНК було відібрано 32 зразки із заздалегідь визначених місць у кожному блоці. Подібні ділянки були відібрані в кожній із 6 капсул. На зібраних зразках проводили полімеразні ланцюгові реакції,
Результати: Було зібрано та проаналізовано тисячу триста зразків навколишнього середовища та рук персоналу. У рамках дослідження 58% дали позитивний результат на ДНК-маркер протягом усіх часових моментів; позитивні результати досягли піку через 8 годин (78%) і знизилися до 23% позитивних через 7 днів. Найбільш стабільно позитивними місцями в усіх приміщеннях лікарні були газоаналізатори крові, комп’ютерні миші, телефонні ручки, медичні карти, ручки штучної вентиляції легенів, дверні ручки, кнопки керування радіаційним нагріванням, монітори пацієнта та руки персоналу. У зонах за межами блоків- приміщення лікаря-ординатора, кімната для переодягання та кімната відпочинку персоналу мали в середньому 50% позитивнихрезультатів протягом усіх моментів часу.
Висновки: використання методів ДНК-маркерів у лікарняному середовищі надасть важливу інформацію про передачу патогенів та дозволить тестувати програми освітніх заходів, спрямовані на зниження внутрішньолікарняних інфекцій.
При догляді за пацієнтом потрібно додержуватись заходів захисту як запобіжник не тільки для пацієнта, але й медичного працівника.
Окремо зупинилися на наказі МОЗ № 1777 від 03.08.2020 «Про затвердження Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами»( в який наказ № 1614 вніс суттєві зміни ).
Детально зупинилися на стандартних та запобіжних заходах захисту що діють у лікувальному закладі. Повторили про індивідуальні засоби захисту.
Головний принцип вибору ЗІЗ для використання на робочому місці – це оцінка ризиків під час виконання кожної процедури і залежить від шляхів передачі збудника.
На сьогодні ми знаходимся ближче до середини шляху впровадження програми з інфекційного контролю і послідуючі наші етапи впровадження програми з ІК на перспективу є:
Етап 4- Оцінювання вливу( чи досягли ми результату?)
Етап 5- Довгострокова підтримка програми.
Бажаємо пройти цей нелегкий шлях всі разом і тільки в команді, згуртувавшись, ми зможемо досягти позитивних результатів, направлених на безпеку пацієнта.
Спокою і Гармонії усім!
Ваш місцевий епідеміолог
